Часто трапляється, що людина постійно підстроює свої життя - свою зовнішність, поведінку, відчуття, відношення до людей – під чекання тих, що оточують, обмежує себе аби догодити їм. Його власні потреби приносяться в жертву чеканням навколишніх людей. Він пригнічує ті сторони своєї особи, які зазвичай не знаходять схвалення в тих, що оточують, і проявляє ті, які приймаються. Виявляється людині для життя мало мати їжу і дах, йому необхідний сенс життя, необхідно мати значущість або іншими словами, правильну самооцінку. На підставі чого ми оцінюємо себе і своє життя. Можливо, ми оцінюємо себе по досягнутому рівню матеріального достатку, або по рівню освіти або по зароблених грошах, по тому якого положення в суспільстві ми досягли? Які кретерії оцінки себе? Як знайти рівновагу у відношенні до самого себе? Поспілкуймося та з'ясуймо так потрібні для нас істини.